Безвідносно та відносно до брифінгу Генерального прокурора, можна перерахувати досягнення реформи прокуратури та подальші плани:

1. З 2 січня 2020 року запрацює Офіс Генерального прокурора. Це означає, що ГПУ нарешті піде в небуття, а Офіс набуде всіх повноважень, передбачених Законом, що важливо (зараз є правнича дискусія стосовно функцій, які виконує Генеральна до створення та повноважень, якими вона чи то користується, чи ні – цю дискусію ми невдовзі побачимо у судових позовах).

2. В Офісі Генерального прокурора будуть працювати здебільшого нові люди. З 1339 прокурорів, які загалом проходили атестацію в ГПУ, успішно її завершили лише 610 осіб (55% звільнено). Це безпрецедентна цифра, адже нагадаю, що ні поліцейська атестація (7,7% звільнено), ні прокурорська атестація 2015 року (менше 5% звільнено), ні суддівське кваліфоцінювання в останні роки (1% не пройшло) не задовольнили суспільство.

Це не означає, що має бути якась наперед визначена цифра тих, хто буде “очищений” з лав органів прокуратури, проте демонструє рішучість та незалежність кадрових комісій. На мій особистий погляд, атестація – це не найкращий механізм боротьби з недоброчесними чи непрофесійними людьми, проте такий курс обрала держава і маємо його якось оцінювати.

3. Судова перспектива оскаржень рішень кадрових комісій існує, але здебільшого залежить від того, наскільки якісно будуть виписані рішення комісій. Це залежить від кожної окремої комісії, адже наскільки мені відомо, єдиного стандарту немає. В будь-якому випадку, це не буде автоматичне поновлення на посаді з підстав неякісного закону, як це було з поліцейською атестацією. Це буде розгляд адміністративного позову по суті, із врахуванням усіх підстав та мотивів для звільнення, зазначених у рішенні кадрової комісії. На мій погляд, законодавче забезпечення атестації, тобто передбачення її перехідними положеннями закону, доволі якісне. Звісно, це не виключає правової дискусії.

4. Стосовно ефективності роботи, яка від цього не погіршиться. До початку реформи в органах прокуратури фактично працювало 13 тисяч прокурорів. Відповідно до Закону їх кількість має зменшитись до 10 тисяч, при чому, така спроба вже була у перехідних положеннях Закону про прокуратуру у 2014 році, проте Рада скасувала це положення під гаслом “немає кому працювати в прокуратурі, подивіться яке навантаження!”. Насправді ж навантаження правильно оцінити складно, адже цифра у 800 проваджень на прокурора, яка часто наводиться, – це кількість з урахуванням його участі в групі прокурорів, де він може просто бути “запасним” для забезпечення принципу незмінності прокурора. Це перше. А друге – зазначене скорочення ймовірно не сильно вплине на роботу прокурорів-процесуальних керівників, адже вони десь вкладаються у цю цифру. Скорочення відбувається в першу чергу за рахунок прокурорів, які виконують непрофільну функцію – окремі адміністративні посади, “роздуті” методичні відділи, секретаріати тощо.

5. З 20 січня вакантні посади почнуться наповнюватись людьми з-поза системи. Дійсно, зміни до Закону про прокуратуру дозволяють працювати в Офісі Генпрокурора будь-якій людини з юридичною освітою та стажем роботи у галузі права не менше 5 років. Тобто прокуратура зможе наповнитись людьми, які до цього не працювали в органах правопорядку чи правосуддя.

6. Офіс Генерального прокурора на організаційному рівні створює спеціалізацію прокурорів. Відтак, буде дві спеціалізовані прокуратури (військова та антикорупційна) та окремі департаменти/управління. Наприклад, з питань процкерства за справами ДБР стосовно службових злочинів правоохоронців, з питань захисту екології тощо. Це питання не тільки управління, а й пріоритетів в кримінальній юстиції.

7. Все вищеперераховане є першочерговими заходами у реформі прокуратури. Нагадую, що новим Генеральним прокурором та його командою також було обіцяно:
– нова Концепція реформування системи кримінальної юстиції (минула – 2008 року);
– офіційна система оцінки роботи прокурорів, які ґрунтується не на динаміці кількісно-статистичних показників, а виконанні стандартних процедур;
– загальнокоординаційна роль Генерального прокурора у сфері кримінальної юстиції;
– пропозиція законодавчих змін у сфері кримінальної юстиції (працює робоча група в ГПУ);
– etc.

Цікава деталь, яка обговорюється, це присутність на брифінгу тимчасово повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора. Одні бачать в цьому ледь не втрату суверенітету України чи продовження участі України в історії із імпічментом Трампа, інші ж погоджуються, що оскільки США одні донорів міжнародної технічної допомоги, це допустимо. Я ж скажу вам, що на рівні міжнародного партнерства це нормально, просто у нас треба обов’язково у всьому знайти зраду, а це такий гарний привід.


Джерело Телеграм: https://t.me/eugene_krapyvin

Поділитися